Стаття "Виховуємо мислячого читача"

Сьогодні практично не можливо уявити викладання світової літератури в школі без використання інформаційних технологій та мультимедійних засобів навчання – це є потребою часу. Численні програмні педагогічні засоби допомагають у підготовці та проведенні сучасного уроку, дають можливість зацікавити учнів самостійним пошуком інформації із різних джерел, розвивати їх критичне мислення, вміння аргументовано висловлювати та відстоювати свої думки.

Дуже важливо, щоб учитель міг вдало спрямувати роботу школярів не на просте сприймання та відтворення інформації, а організував їхню розумову діяльність шляхом зіставлень, протиставлень, знаходження аналогій. І в цьому важливу роль відіграє книга. Не треба забувати про її місце в організації навчально-пізнавального процесу.

В даний час, ми можемо говорити, що проблема виховання кваліфікованого читача, безсумнівно, є однією з найважливіших у сучасній школі. Адже більшість сучасних учнів не хочуть читати, не виявляють інтересу до художньої літератури. Діти відвикають думати, аналізувати. Слово для них, на жаль, стає незатребуваним. Підлітки відмовляються читати книги про минулий, а отже, чужий їм світ і значно охочіше переглядають сучасні телепередачі, глянцеві журнали, сайти Інтернету.

Саме тому перед учителем світової літератури дедалі нагальніше постають проблеми залучення учнів до книги, до духовних цінностей світу літератури. Учителю необхідно шукати сучасні підходи до спрямування читацької діяльності школярів із урахуванням умов культурного розвитку суспільства. Знаючи, що у нашій пам’яті залишається лише те, що вражає, педагог не повинен забувати, що розумовий розвиток накладається на емоційний.

Не можу не погодитися з тим, що ми, вчителі, повинні враховувати психолого-вікові особливості різних читацьких груп школярів.

Варто знати, що учні 5-6 класів мають природну активність, бажання бути схожими на літературних героїв, які їм подобаються. Учні цього віку досить охоче працюють на уроках та активні в позаурочних заходах. Враховуючи це, вчителі повинні добирати відповідні методи і прийоми навчальної діяльності: коментоване читання, творчі завдання, інсценування, евристичний метод, елементи дослідницького методу. Цікавими формами навчальної діяльності є такі як уроки-ігри, уроки-концерти, уроки-подорожі, що сприятимуть формуванню творчого ставлення учнів до книги.

Читацька активність учнів 7-8 класів знижується, і вони надають перевагу комп’ютерним іграм або ж спілкуванню з ровесниками. Оскільки в цьому віці діти починають замислюватися про місце та роль людини у світі, про пошуки власного "я", доцільним є використання репродуктивно-творчого та елементів дослідницького методів, що стимулюватимуть інтерес підлітка до книги, до вдумливого читання. Тут можна говорити про використання таких прийомів, як постановка проблемного питання, порівняння художнього твору з його екранізацією.

В учнів 9-11 класів більш актуальними стають питання морального та філософського аспекту буття. Бажання знайти відповіді на хвилюючі питання приводять до доцільності використання семінарів, диспутів, компаративного аналізу, самостійного аналізу твору, переважатиме дослідницький метод.

Відомо декілька засобів формування інтересу до книги.

Одним із них є ілюстрація. Різні види роботи з ілюстрацією на уроках світової літератури (наприклад, розгляд ілюстрацій і коментування їх учнями, коментар учителя з використанням ілюстрацій до твору, добір цитат із твору для підпису ілюстрації до нього) розвивають образне та асоціативне мислення, інтерес до читання.

Дієвим засобом є використання ігрових технологій. Ігрова форма уроків спонукає до творчого сприйняття матеріалу Так, цікавими будуть урок-портрет (при вивченні біографії письменника), урок-літературна вітальня (для вивчення ліричних творів), урок-літературно-мистецький салон (де можна поєднати виразне читання віршів із виставкою ілюстрацій до них), урок-виставка.

В основі цих нетрадиційних занять лежить рольова гра, у якій учні із захопленням виконують різні ролі. Готуючись до таких уроків, учні перечитують матеріал, вивчають його, щоб мати успіх, що є одним із етапів вирішення нашого головного завдання – залучити школярів до читання. Діти охоче розв’язують ребуси, кросворди, відповідають на питання вікторин). І, звичайно, улюбленими на етапі узагальнення знань є ігри "Що? Де? Коли?", "Щасливий випадок", "Брейн-ринг" та інші.

Одним із засобів активізації процесу пізнання під час вивчення світової літератури та однією з головних умов виховання читача, компетентної, самостійної та творчої особистості є організація дослідницької діяльності учнів. В основу навчання беруться не знання, подані дітям у готовому вигляді, а організований їх пошук. Адже ми знаємо, що навчати навчатися – одне з важливих завдань сучасної освіти.

Без сумніву, навчання – це більше, ніж просте передавання інформації, а пасивна форма отримання такого матеріалу не є продуктивною. Відповідно змінюються і вимоги до вчителя: він не повинен бути основним джерелом знань, а має стати для учнів координатором пізнавальної діяльності, консультантом. Діти, готуючи повідомлення під керівництвом учителя, перечитують і осмислюють деякі джерела, а не обмежуються засвоєнням почутого на уроці, прагнуть ознайомити однокласників з невідомим для тих матеріалом, дати власну оцінку деяким літературним фактам, яка може не збігатися із загальноприйнятою.

Відомо, що основними принципами активізації пізнавальної діяльності є:

• принцип проблемності (шляхом поступового ускладнення задач створити таку проблемну ситуацію, коли учню не вистачає отриманих раніше знань і він сам активно формує нові знання за підтримки учителя);
• принцип взаємонавчання (учні обмінюються знаннями, знаходять творчий підхід до виконання завдань. Особливо цей принцип ефективний у роботі груп при використанні проектних технологій);
• принцип дослідження поставлених проблем (діяльність повинна носити творчий пошуковий характер, включаючи елементи аналізу, узагальнення, врахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів, самостійне вивчення додаткової літератури);
• принцип мотивації (від цього багато в чому залежить успіх заняття. Звідси витікає вибір форм і методів роботи). Це може бути проблемне запитання, інтерв’ю з автором чи героями, повідомлення-цікавинка, поетична хвилинка, фантастичний додаток, прийом "Дивуй", асоціації, відстрочена відгадка.

На мій погляд, досить практичними є такі форми, методи та прийоми організації пошуково-дослідницької діяльності, як проблемне та інтерактивне навчання, проблемна бесіда, евристична бесіда, дискусія, цитатна доріжка, порівняння літературних напрямів та жанрів мистецтва.

Цікавими для дітей є метод "Блайднес", що спонукає до логічного мислення, розвиває зв’язне мовлення, "Піраміда твору" - аналіз художнього твору, який будується за алгоритмом, дискусійна сітка Елвермана, де фіксуються аргументи "за" та "проти", "Гронування" - стратегія навчання, яка спонукає вільно думати та відкрито висловлюватися, метод символічного бачення (або Спіч у малюнках) – відшукання або побудова учнем зв’язків між об’єктом та його символом, Буктрейлер – відеоролики за мотивами книги, "Кубування" - методична стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище різнобічно, у різних площинах.

Важливе місце в системі організації читацької діяльності учнів займає позакласне читання. Твори програмового та позаурочного читання мають бути скоординованими, тобто на уроці позакласного читання розглядається твір автора, який одночасно вивчається за програмою або ж близький до програмового за темами. Твори для позакласного читання мають на своїй меті розширити світогляд учнів, зацікавити, поглибити їхні знання та спонукати до читання саме друкованої літератури.

Також у тісному зв’язку з урочною системою перебувають і різноманітні види позакласної роботи, які дають можливість залучити дітей до художнього слова, мусити їх мислити, порівнювати, працювати з текстом, з’ясовувати деталі і головне – розвивати творчі здібності учнів. Це можуть бути гуртки (літературний, драматичний, поетичного слова, літературно-краєзнавчий, літературно-мистецький), літературні вечори, ігри, конкурси, екскурсії (в тому числі і заочні), літературні свята.

Я переконана, що одним із таких заходів, який сприятиме формуванню у дітей стійкого інтересу до мистецтва слова є тиждень світової літератури, основною метою якого є:

• підвищувати інтерес учнів до предмету світової літератури,
• виховувати повагу до літературних та культурних традицій народів світу,
• формувати естетичні смаки,
• навчати висловлювати власну думку та відстоювати її,
• розвивати вміння самостійно працювати з додатковою літературою
• залучити до читання, формуючи свідомого читача.

Заходи тижня світової літератури можуть бути різноманітними. Головне, щоб вони відповідали віковим особливостям учнів та захоплювали їх своєю нетрадиційністю, оригінальністю, елементами новизни.

Для учнів початкових класів доцільними будуть "Казковий кінотеатр" (перегляд мультфільмів з наступним проведенням вікторини), "В гостях у казки" (виступ драмгуртківців), конкурс малюнків до прочитаних казок, "Літературна карусель", "Літературні гірки" (виконання різноманітної складності завдань).

Для середніх класів – конкурс тематичних стіннівок, колажів, брейн-ринг, гра-подорож, "Літературний калейдоскоп", вікторини, КВК.

Для старшокласників доцільними будуть усний журнал, виготовлення презентацій в електронному варіанті, прес-конференція, поетичні читання, засідання круглого столу.

І для всіх учнів без винятку досить цікавими і розвиваючими є ігрові перерви ("Чи знаєш ти літературу?", "Відомі казкарі", "Байка у житті людини", "Улюблені літературні герої" та інші).

Оскільки сучасна педагогіка вважає літературу одним із вагомих засобів виховання морально здорової та культурно вихованої людини, свідомого громадянина, ми – шкільні вчителі – покликані привертати увагу учнів до книги, розвивати їхні читацькі навички та виховувати читача, який би не лише знайомився з кращими зразками художнього слова, аналізував, робив висновки, а, долучаючись до перлин літератури світу, ще й отримував задоволення.

Автор: Мартусь Едіта Борисівна