Впізнай вундеркінда!
Творчість – вищий рівень
логічного мислення. К.Станіславський писав про творчість
– це напруження всіх духовних сил людини. Це означає:
·
проникливе спостереження за явищами;
·
гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні;
·
вибіркове запам’ятовування;
·
вольове напруження, реалізоване в наполегливому пошуку
відповіді;
·
пильна увага;
·
емоційна наснага (натхнення).
Види творчості
·
наукові;
·
технічні;
·
ігрові;
·
управлінські;
·
музичні;
·
образотворчі;
·
навчальні.
Що потрібно для творчості?
·
оригінальність;
·
нові думки і дії;
·
високий рівень знань;
·
уміння аналізувати явища, порівнювати, узагальнювати,
систематизувати;
·
багато працювати.
Які особистісні
якості потрібні для творчості?
·
доводити розпочату справу до кінця;
·
сміливість думки;
·
уміння бачити більше, ніж інші.
Яку роль відіграють загальні можливості в дитячій
творчості?
Оскільки можливості
мають анатомо-фізіологічну основу, яка виявляється в задатках, творчість
залежить від спадкових рис.
Загальні можливості
відіграють вирішальну роль у творчості.
Особливості дитячої творчості
·
прагнення до знань;
·
бажання самостійної діяльності;
·
виявлення стійких творчих інтересів;
·
цілеспрямованість, наполегливість у розв’язанні завдань.
Риси, притаманні творчому учневі
·
упевнено, легко досягає результатів;
·
збільшений обсяг матеріалу не викликає труднощів;
·
уроки не втомлюють;
·
властива розумова зібраність;
·
початок роботи і сама праця не потребує додаткових
зусиль;
·
відсутність інертності.
Що стимулює творчого учня?
·
олімпіади;
·
конкурси;
·
змагання;
·
гласність.
·
суспільне визнання;
·
сім’я, товариші, учителі.
Робота з розвитку
творчого потенціалу учнів
Як розвивати творчість?
1. Спочатку треба
визначити, які задатки варто розвивати.
2. Загальні можливості –
основа творчості – розвиваються як логічне мислення; учителі знаходять
причиново-наслідковий зв’язок, порівнюють, узагальнюють, абстрагують, збирають
і поширюють інформацію, дають завдання підвищеної складності, використовують
прискорений темп навчання учнів, добирають основний вид діяльності.
Як керувати творчістю учня?
Досліджувати його
розвиток у поступі.
Використовувати
прийоми з розвитку творчості, а саме, прийоми пов’язані зі специфікою навчального предмета.
Як розвивати творчі можливості учня з початковим
рівнем навчальних досягнень?
Через поступовий перехід від репродуктивного мислення до продуктивного, а
відтак творчого.
Тісна співпраця з батьками допомагає виявити талановитих дітей. Тому саме такі тести
проводимо з батьками:
Т Е С Т
«Не прогав вундеркінда!»
Кожна дитина має
свої, лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому
обов’язок батьків – виявити та розвинути приховані здібності та задатки.
У цьому може допомогти такий
тест.
1. Ваша дитина навчилася
рано, до шестирічного віку читати:
-
самостійно – 7 балів;
-
за допомогою когось – 5 балів;
2. Читає багато книг,
причім досить швидко – 2 бали.
3. Сама або за допомогою
когось зацікавилася словниками та енциклопедіями – 2 бали.
4. Легко навчилася
читати, але відчуває труднощі під час читання – 1 бал.
5. Займається, за
звичай, за закритими дверима, а друзів має старших за себе – 2 бали.
6. Розмовляє зі старшими
на рівних – 2 бали.
7. Ставить багато різних
каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут – 2 бали.
8. Має готові відповіді
навіть на несподівані запитання – 1 бал.
9. Іноді неуважна, але
завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму,
телепередачі чи спостереження за чим-небудь) – 2 бали.
10.
Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ,
дає власну оцінку суспільним явищам – 1 бал.
11.
Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні
вправи, які не потребують особливих зусиль) викликають нудьгу – 1 бал.
12.
Чутлива до несправедливості, навіть якщо це не
стосується її особисто – 2 бали.
13.
Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під
час спілкування різні терміни – 2 бали.
14.
Любить
складні ігри (шахи та ін.), які вимагають кмітливості – 1 бал.
15.
У
ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники – 1 бал.
16.
Любить
різні заняття, причому хоче робити все самостійно – 2 бали.
17.
Її
цікавить Всесвіт, вона цікавиться питаннями світобудови й усім, що стосується
давньої історії – 2 бали.
18.
У школі
навчається без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з
багатьох питань – 2 бали.
19.
Має
розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього
світу і в усьому знаходить гармонію – 2 бали.
Ось і весь тест вашого «вундеркінда», якщо
він таким є.
А це залежить від того, скільки балів він отримає під
час підрахунку. Слід врахувати, що об’єктивність тестування залежить від чітких відповідей
на запитання. Якщо ви набрали від 10 до 13 – це
свідчить про те, що ваша дитина має певні здібності, а тому вам слід
потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати розвиток її
здібностей.
Життя доводить, що в складних умовах,
які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина
творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей,
задумів, підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а
саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.
Головна мета школи – дати можливість
виявити й розвинути творчі сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною.
Нова школа – школа творчості та успіху.
Завдання вчителя –
створити умови для утвердження атмосфери творчості, допомогти учневі знайти
себе в житті, а навчально-виховну діяльність спрямовувати на створення такої
системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей
дитини.
У книзі «Сто порад учителю» В.Сухомлинський
зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і
виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати
їй радість успіху в розумовій праці…»
Яким же чином можна сформувати й
розвивати творчий потенціал учнів? Шлях до розвитку творчого мислення можна
розкласти на кілька етапів:
- спостережливості
РОЗВИТОК - асоціативного мислення
- уяви
| - уміння говорити нове |
Надзвичайно
важливо навчити дитину спостерігати, бо чим більше матеріалу дає пам’ять, тим
більше можливостей відкривається для комбінаційної роботи фантазії, тож, щоб
створити новий образ, треба «оживити» в пам’яті сприйняті в минулому враження.
Розвивати
творчий потенціал можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно
самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють
свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчого потенціалу
більшості школярів важливою є саме роль учителя.
Найефективнішим засобом
досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід
забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, створює ситуацію успіху, сприяє
повноцінній діяльності кожної дитини.
Важливим
в роботі студії є планування. Тут необхідно врахувати і вікові особливості і
програму світової літератури та зацікавленість учнів. Тож плануємо свою роботу
ми так.
Розвиток творчих
здібностей на уроках літератури
І. Розвиваємо
креативність:
·
Пояснення теоретичних засад;
·
постановка мети з опанування вміннями;
·
постановка
часткових цілей;
·
врахування
психологічних особливостей дітей, створення
умов для інсайту,
·
проведення детального аналізу;
·
вміння навчити
баченню за частковим, випадковим - загального;
·
не обмежуватись
описом явища, а глибоко досліджувати його
сутність і зв’язок з іншими явищами;
·
ніколи не уникати питання „чому?”
·
прослідковувати історію
ідеї;
·
звернення до довідок (як можна більше!) про предмет дослідження (з літературних і наукових
джерел, оригіналів);
·
вивчення загальних
закономірностей наукового пізнання (вивчати
процес думки – думати про те як
думаєш);
·
синергетичний принцип організації уроку літератури;
·
зв’язок літератури
з іншими галузями знань, суспільним життям – інтеграція (включно: типи, види, рівні педагогічної інтеграції).
ІІ. Способи інтеграції:
загальнонаукові та частково наукові. Типи інтеграції: понятійний, предметнообразний, проблемний, методичний діяльнісний,
методологічний . Види інтеграції:
цементація (екологія);
переплетіння (валеологія); стрижнезація (філософія > естетика,
предмети гуманітарного циклу;
комплексоутворення (природознавство,
суспільствознавство, світова художня культура). Рівні інтеграції: перший
– на основі спільності структурних
елементів змісту освіти, спільності понять
ідей, концепцій; другий – дидактичний синтез –на рівні змісту,
прийомів, методів, форм; процесуальнна інтеграція здійснюється через наступні
види діяльності: алгоритмізація, аналіз, синтез, конкретизація, абстрагування,
формалізація, систематизація, узагальнення, моделювання, екстраполяція, які
забезпечують проб лематизацію, концентрацію та ущільнення навчального
матеріалу. Вищий рівень інтеграції
пов’заний зі своренням нового навчального курсу – світова
художня культура, природознавство, суспільствознавство. Відповідно до літератури можливо говорити про три види інтеграції : І вид - розробка єдиних універсальних курсів, що
включають такі предмети гуманітарного циклу, як література, мова, етика,
світова художня культура; ІІ вид
інтеграції – встановлення на уроках літератури міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного циклу через
проміжні (сквозные) ідеї, вузли, знання – при цьому зберігається автономія кожного навчального предмета; ІІІ вид інтеграції – в ній літературні
теми представлені в супроводі різних
явищ художнього життя, що дозволяє встановити взаємозв’язок різних видів мистецтва: літератури, живопису,
архітектури, скульптури, музики, театру і кіно.
Використання проблемного типу навчання:
·
вчити любити вирішувати проблеми, а також знаходити
нові, невирішені ;
( Вернадський);
·
розуміння і осмислення проблеми;
·
аналіз проблем ;
·
навчати робити висновки;
·
аналіз і синтез в роботі:
увага, співучасть, спів-відкриття
(емоції форми, емоції змісту –
комунікація автора читача –
необхідність відчуття
реципієнтом сюжетно-композиційної,
словесно-образної, словесно-інтонаційної
будови тексту).Д.84
ІІІ.
Застосування тренінгів, що забезпечують кожному учневі:
·
індивідуальний набір завдань (вправ);
·
індивідуальний темп роботи;
·
повну самостійність
виконання роботи;
·
постійний контроль
і управління;
·
об’єктивне тестування
досягнень
ІV. Дослідження
та інтерпретація літературного тексту:
·
установка на сприйняття, концентрація уваги на своїй
рефлексіїї
(передкомунікативний етап);
·
початкове занурення
у світ автора і автокомунікації (комунікативний етап);Д., 92.
·
актуалізація вражень, вияв читацького сприйняття;
·
занурення в текст і діалог з героями і автором;
·
хронотоп міста і садиби;
·
діалог культур і діалог в культурі на уроках літератури.
/Діалог різних логік, свідомостей, менталітетів можна продемонструвати на
прикладі одного тексту, що потім переростає в діалог текстів, авторів, великий
діалог культур. Наприклад, діалог
авторів з читачами „Війни і миру” та „Героя нашого часу” з проблеми
долі людини і її індивідуального буття в світі. Цей діалог звертає увагу
читача на різні концепції долі і визначеності людського життя:
античну (долі уникнути неможливо, тому людина може лише достойно
і стійко витримати її удари);
антропософська концепція світу
і людини Л. М. Толстого в
романі „Війна і мир ”,- життя людини, її
доля визначається її психологією, станом духу, історичним життям народу,
країни, світу;
мусульманська (доля людини „написана на небесах”);
„Старий Заповіт” – все по волі
Бога;
християнська – „Коли ж у Мені
перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!”
Євангелія від святого Іоанна ,15.
Вплив промислу Божого на долю людини та відповідальність людини за своє життя.
Ефективний урок вирізняється:
·
спрямованістю на
всебічний гармонійний розвиток, з наданням ко-
жному учневі можливості
самореалізації і врахуванням його мож-
·
ливостей,
зацікавленості, життєвих планів і перспектив; науковим
обґрунтуванням стратегії і тактики
керівництва пізнава-
льною діяльністю школярів на основі
закономірностей та принципів
навчання;
·
напруженою,
посильною, добре організованою і результативною
пізнавальною роботою всіх
учнів;
·
скурпульзною
діагностикою причин, що впливають на якість занять
прогнозуванням ходу і
результатів навчально-виховного процесу, ви-
бором на цій основі раціональної
технології досягнення результатів;
·
творчим,
нестандартним підходом до вирішення конкретних задач в
відповідності з наявними умовами
і можливостями;
·
обґрунтованим
вибором, доцільним застосуванням необхідного та
достатнього для досягнення мети
комплексу дидактичних засобів.
Взаємозв’язок
різних видів мистецтва та розуміння
їх
„ мови” ( синестезія):
|
вид мистецтва
|
асоціації за...
|
настої в творах
|
|
література
|
змістом, формою,
тональністю, кольором, звуком, рухом,
„вагою”, смаком, запахом, обсягом;
|
комізм, іронія,
гумор, сатира,
сарказм;
|
|
живопис
|
формою, кольором,
тональністю, змістом, обсягом, „вагою”, звуком, запахом, рухом, смаком;
|
романтика,
героїка, трагізм;
|
|
музика
|
звуком,
тональністю, змістом, формою, рухом, кольором, „вагою”, запахом, ,смаком,
|
драматизм,
психологізм
|
|
архітектура
|
формою, кольором,
обсягом, „ вагою”,
змістом, рухом, запахом,
звуком, смаком, простором;
|
моралізування,
емоційність;
|
|
танок
|
рухом, звуком,
змістом, кольором, формою, складністю, обсягом, смаком, обсягом;
|
еклектика.
|
|
скульптура
|
формою, обсягом,
„вагою”, кольором, змістом, рухом, простором, запахом, звуком, смаком.
|
|
Література:
1.
Бахтин М.М. Этика словесного творчества. - М., 1979,
с.285
2.
Библер В.С. От
наукоучения – к логике культуры: Два философские введения в ХХІ век. – М.,
1991, с.291
3.
Доманский В.А.
Литература и культура: Культурологический подход к изучению словесности в
школе. Учебное пособие. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 368с.
4.
Элсанек А.Я. Основы
литературоведения. Анализ художественного произведения: Практикум / А.Я.
Элсанек. - 2-е изд. - М.: Флинта: Наука, 2004. - 216с.
5.
Есин А.Б. Принципы
и приёмы анализа литературного произведения: Учебное пособие. - 6-е изд. -
М.:Флинта: Наука, 2004. - 248с.
6.
Магомедова Д.М.
Филологический анализ лирического стихотворения: Учебное пособие для студентов
филологичного факультета высших учебных заведений. - М.: Издательский центр
“Академия”, 2004. - 192с.
7.
Мірошніченко Л.Ф.
Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. -
К.:Ленвіт, 2000. - с.
8.
Пидласый И.
П.Продуктивная педагогика: Книга для учителя. М.:
Народное образование, 2003. 496с. стр.198.
Немає коментарів:
Дописати коментар